Др Михайло ЛЇКАР

Др  телекомуникациї, друштвени роботнїк, спортиста

Др Михайло Лїкар  народзени у Бачким Ґрадишту 1935. року. Основну школу закончел у Шайкашу, Висшу мишану ґимназию Светозар Маркович у Новим Садзе, а Електротехнїчни факултет, напрям Телекомуникациї у Беоґрадзе, дзе одбранєл и маґистерску роботу з насловом «Виглєдованя функционалносци, сиґурносци и розполагаюцосци автоматских телефонских централох, з окремним огляднуцом на транзитну телефонску централу у Новим Садзе», а докторску дисертацию з насловом «Виглєдованя параметрох ефективносци телефонскей системи» одбранєл у Новим Садзе.

У Републичним секретарияту за индустрию 1967. року положел фахови испит и достал званє овласценого проєктанта. Самостойнє зробел проєкт преширеня концовей телеґрафскей централи и водзел надпатрунок над вибудову ґузловей телеґрафскей централи у Новим Садзе и Коаксиялней преношацей системи Беоґрад – Нови Сад. Бул руководитель проєкту „Перспективни план вибудови ТТ мрежи мрежней ґрупи Нови Сад за период 1966-1970“.

У периодзе од 1966. до 1972.  року бул началнїк Технїчней єдинки и у рамикох тей функциї водзел цалу орґанизацию автоматизациї телефонскей мрежней ґрупи Нови Сад, бул директор Сектору за розвой, инвестициї и унапредзенє птт транспорту, а потим помоцнїк директора Роботней орґанизациї. На тей функциї остава по 1976. рок, кеди є вибрани за подпредсидателя Вивершней ради Скупштини општини Нови Сад. Тоту функцию окончує по 1980. рок.

Од 1986. року на Факултету технїчних наукох, Институту за енерґетику и електронїку, Катедри за телекомуникациї, бул стаємни сотруднїк (преподавал предмети Комутацийни системи и Телекомутацийни мрежи). Як преподавач, пре потребу дружтва же би ше нови ґенерациї образовали з математичнима образцами и поняцами хтори по теди були нєпохопююца ениґма и за найвекши розуми нашей цивилизациї, а нєшка на тих досцигнуцох функционує скоро шицко цо нам оможлївює нормални и лагодни живот, Михайло Лїкар пренашол способ хтори и найвекших скептикох ошлєбодзує од страху ґу новей технолоґиї и математику претворює до животного креда. Вон лоґаритми, мултидимензионалну ґеометрию, теорию множествох и рахунок вироятносци направел таким доступним и читлївим у кнїжки («Комутацийни системи») и скриптох хтори писал за студентох, як кед би основни рахунково операциї були дїї зоз якима ше нашо баби знаходзели на пияцу.

За команданта Городского штабу цивилней защити меновани є 1982. року и на тей функциї остава 8 роки.

За предсидателя  Скупштини Заєднїци ЯПТТ вибрани є 1986. року, а длугши час бул член Наукового совиту ЗЯПТТ.

Року 1992. меновани є за главного и одвичательного редактора моноґрафиї „100 роки явного телефонского транспорту у Войводини“, дзе дал авторски текст у хторим обробел период после 1946. року.

Публиковал вецей як 60 науково и фахово роботи у жеми и иножемстве.

У младосци ше барз успишнє занїмал з атлетику. Од 1948. по 1957. рок бул стаємни член юниорскей и сениорскей екипи АК „Войводина“. Юниорска екипа була екипни шампион Югославиї 1949, 1950. и 1951. року, а на каждим з тих змаганьох участвовал у даскелїх дисциплинох. У поєдинєчней конкуренциї бул 1950. року шампион Югославиї за младших юниорох у скоку до далєка, а у бежаню на 100 m  завжал друге место.  Истого року бул у Горнїм Милановцу шампион Сербиї у скоку до далєка, скоку з палїцу и бежаню на 100 m и шампион Войводини у даскельо атлетских дисциплинох. После того нєпреривно участвовал у екипних и поєдинєчних змаганьох и на вецей заводи заберал други и треци места на поєдинєчних першенствох Югославиї.

Як дружтвено-спортски роботнїк меновани є за члена Орґанизацийного одбору и Секретарияту Орґанизацийного одбору европского першенства у столним тенису ЕСТОН ‘74. У 1979. року є меновани за ґенералного секретара 36. Шветового столнотениского першенства СПЕНС ‘81. Од 1982.  по 1984.  рок бул член Скупштини СИЗ-у за физичну културу городу як предсидатель Ради, а од 1985. по 1986. рок бул предсидатель истей скупштини. Од 1984. по 1988. рок бул член предсидательства и єден рок предсидатель Союзу орґанизацийох за физичну културу городу.

Под час студийох уключел ше до активносцох Народней технїки и технїчного воспитаня. Бул предсидатель Фото клубу „Електромашинєц“ у Беоґрадзе, а потим є вибрани за предсидателя Универзитетского одбору Студенского союзу за технїчне воспитанє Беоґрадского универзитету з дворочним мандатом. Истого року є меновани за предсидателя Студентскей комисиї при Народней технїки Югославиї. Кед ше врацел до Нового саду, у трох мандатох бул  предсидатель Фото клубу „Бранко Баїч“ у Новим Садзе,  а у периодзе од 1981. по 1982.  рок бул предсидатель Предсидательства Фото-кино союзу Войводини. Зоз своїма роботами участвовал на вецей як сто виставох уметнїцких фотоґрафийох и ревийох дияпозитивох и на нїх достал коло двацец похвали и награди. У рамикох викладацкей активносци, у 1968. року му додзелєне званє аматера першей класи.

Од  додзелєних дружтвених припознаньох найзначнєйши:

Златна медаля Атлетского клубу “Войводина” за посцигнути надзвичайни змагательни резултати (1955. рок)

Припознанє  Фото-кино союзу Югославиї за заслуги у вецейрочней активносци (1966.  рок)

Припознанє Општинсей ради Народней технїки Нови Сад за заслуги у ширеню технїчней култури (1966. рок)

Октоберска награда Нового Саду за посцигнути резултати у применьованю фахових знаньох и творче доприношенє розвою системи вязох (1975. рок)

Орден заслуги за народ зоз стриберну гвизду за водзенє роботох на розвою птт транспорту на транзитним подручу Н. Сад (1979. рок)

Златна значка Туристичного союзу Беоґраду як окремна форма припознаня у пропаґованю и унапредзеню туризма (1982. рок)

Значка Народней одбрани Социялистичней Републики Сербиї за резултати посцигнути у оспособйованю и обучованю за одбрану и защиту и сполньованю других задаткох Народней одбрани (1983. рок)

Плакета СИЗ-у за физичну културу, Нови Сад, за надзвичайни резултати и окремни заслуги на унапредзеню, розвою и афирмациї физичней култури (1985. рок)

Орден роботи зоз стриберним венцом за заслуги и посцигнути успихи у роботи хтори значни за напредованє жеми (1988. рок)

Подзекованє Явного подприємства ПТТ транспорту „Сербия“ за успишне длугорочне    доприношенє розвою и функционованю телефонского транспорту у Войводини (1992. рок).

Роботна биоґрафия др Михайла Лїкара заступена у Енциклопедиї Нового Саду, Антолоґиї фотоґрафийох Войводини, Енциклопедиї югославянскей атлетики и фотомоноґрафиї «Виртуелни мостови Михајла Љикара» хтору пририхтал Боривой Миросавлєвич.

Др Михайло Љикар нєшка як пензионер жиє у Новим Садзе. Бешедує по анґлийски,  русийски,  мадярски и служи ше з нємецким язиком. Роби з векшину стандардних комютерских програмох, а окреме хаснує  Photoshop за обробок уметнїцких фотоґрафийох. Окремни интересованя му з обласци WebDevelopera хтори звладує прейґ Udemy On-line курсох за хтори достава сертификати.

E-mail: mljikar@sbb.rs

Kalendar novosti
јун 2020.
П У С Ч П С Н
« нов    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930  
Najnovije
новембар 6, 2019
новембар 6, 2019
новембар 6, 2019
новембар 6, 2019
новембар 6, 2019
Posetite