Сања Дивљаковић

Саня Дивлякович (дзивоцке Полдруги),  народзена  15. фебруара 1985. року у Вербаше.

Закончела основну школу Братство-єдинство у Коцуре, потим стредню медицинску школу 7. април у Новим Садзе. Дипломовала на Факултету Технїчних Наукох, на одзелєню за Индустрийне инженєрство и менаджмент, напрям Инженєрство и менаджмент медийох.

Активно писала поезию у младосци, а писнї  обявйовала у Литературним слове и МАК-у. Поезия єй заступена и у збирки младих поетесох 9 риби.

Шпива од малючка, од 1992. року порядни є учашнїк на наших музичних фестивалох Червене пупчеЧервена ружа, и Ружова заградка, наступала на скоро шицких наших руских фестивалох, а мала наступи и у иножемстве.

Опробовала ше и як текстописателька и кантавторка, та зоз своїма авторскима композициями доставала и награди на наших фестивалох за шпиванки у забавним и народним духу.  Самостойни ЦД рускей забавней музики єй вишол зоз часописом МАК 2014. року. Сотрудзовала и з другима музичарами, дзе ше як госц зявела на їх ЦД-ох. Як часц шпивацкей ґрупи Руского културного центру Нови Сад участвовала у знїманю ЦД-а Нє шицко то правда, а тиж и на музичним он-лайн проєкту Еротика Рутеника.

Опробовала ше и як рецитаторка и як ґлумица. Тиж була и длуґорочна водителька дзецинского фестивалу Веселинка котри ше отримує каждого року у Руским Културним Центру у Новим Садзе, чий е активни член.

Роби як новинар у рускей редакциї радия, Радио-телевизиї Войводини у Новим Садзе од 2005. року. Жиє у Новим Садзе.

 

Поезия

Я КАМЕНА СТИНА

Попатри ми до очох…

Пречитай шицки куцики

дзецинских жаданьох,

ту су скрити.

Одшмель ше пречитац их.

Нє годзен ши, знам.

Нє судзене то тебе,

бо твойо думки лєца

ґу нїжносци без словох.

А я тварда камена стина,

пред тобу пишно стоїм

и хвалїм ше зоз

гордосцу свою.

Камена сом стина, а лєцим.

Попробуєш ме лапиц?

Нє годна сом остац занавше тайна,

бо упартосц долаплїва

и як и я, висока, оштра,

камена стина.

ЗАОБИДЗ МЕ

Заобидз мою цмоту,

будзе болїц твойо швицаце око.

Заобидз мойо крочаї на драги,

то нам лєм судьба прекосци,

бави ше з нами.

Заобидз их,

бо ши их оддавна охабел за своїма.

Кед лєпше послухаш,

одгук твой ше ту ище чує.

По истей драги крачам,

исти слизи пиєм,

исти шпиванки шпивам,

исти слова ци ноцами посилам.

Закрита лєм з воздухом

полним з памятками.

Заобидз мою цмоту,

твоя блїщацосц пребарз болї.

Заобидз мою цмоту, з ню сом на ти.

Цмейша ме прелїґнє.

ШМИХ ГВИЗДОХ

Зламали ми ше под ногами

конари заплєцени до гвиздох моїх.

Зламали ше праве

кед ми руку ограла їх цеплота.

Спадла сом, далєко гет, далєй од жеми.

Зоз попатрунком упартим

до шветлосци гвиздох моїх

чекала сом потїху.

Шмеяли ше з боляцих слизох

и зламаного цела мойого.

Зашвицели ше им очи желєни,

джобаюци там дзе найбаржей болї.

До памяткох.

Остала сом лєжац там долу,

далєй од жеми, окупана у слизох своїх.

Вишмеяна и виджобана

од власних гвиздох моїх.

Най вам…

Ютре вам залядзим ошмих.

* * *

Я це и попри шицкого

ище вше знам за шерцо дорушиц,

зоз милим гласом

черешню гриху дам ци закушиц.

Зоз зарями у очох

повесц ци свойо жажди знам,

зоз писню,

тото цо ми на души,

вше ци на терху дам.

Сцекай, док за тим дзеку ище маш,

бо ци ю зламем,

зоз єдним ошмихом, заш.

Най од це у моєй мриї

oстанє лєм тельо

же би ми пирко з мелодию

нїґда нє пресушело.

Нє жадам вецей.

ПОВЕДЗ ЖЕ СЦЕШ

Поведз, кадзи най пошлєм витри по це?

Пануєм з нїма, приведу це ґу мнє,

лєм поведз же сцеш.

Кадзи най пошлєм мешац,

же би ци драгу ошвицел?

Вше ми краднє блїщацосц з очох,

зроби ми услугу,

лєм поведз же сцеш.

Кадзи най пошлєм бурю и диждж,

же би ци цепле склонїско при мнє указали?

Зоз болю шерца мойого, моц цагаю торнада,

спольня ми жаданє,

лєм поведз же сцеш.

Шицки сили жемово зоз моїх чувствох силу беру,

даруєм их сердечнє, най дихац можем.

Будзем и над слунком пановац и вично лєм тебе

його зарї нїжно буду циловац.

Я можем шицко,

ти лєм поведз же сцеш.

* * *

У твоїх очох мойо нєбо шнїє,

на твоїх першох мой мир жиє.

Зоз твоїх ґамбох ище живот пиєм,

кед ше медзи сном и яву

у твоїх рукох як пахулька скриєм.

Медзи пальцами твоїма,

мойо щесце замервене,

а у шерцу твоїм, лєм мойо

мено ошвицене.

За днї цо пред нами,

я нє жадам вельо,

лєм най ми з кажду слункову зарю,

твойо мегки ґамби,

вично шептаю:

любим це.

Kalendar novosti
октобар 2019.
П У С Ч П С Н
« дец    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  
Najnovije
децембар 21, 2018
децембар 21, 2018
децембар 21, 2018
децембар 21, 2018
Posetite