Цецилија Нађ

Пише поезию и обявює ю у часопису МАК. У кнїжочки Дебитанти (МАК, 2009.) нашли ше єй перши твори, а 2015. року обявела поезию у двокнїжки, хтора була состойна часц часопису МАК, под меном Чаривни нїтки. У тижньовнїку Руске слово ушорйовала боки за младих Мозаїк и боки за литературу Литературне слово, а у часопису МАК є стаємни сотруднїк. 

  

Поезия

БУНТОВНЇЦА

Преходзим коло огромного будинку.

Порозбивани скла, викривени надписи и

рижни порученя увредлївого характеру…

Нє поспишує ми ше остац ровнодушна

и трацим ше у морю словох…

Читам и думки ми ше роя по глави.

Вше их вецей єст.

Гей, бунтовнїци то зробели.

И вец подумуєм…

А цо я…?

Можебуц и я бунтовнїца.

Aлє лєм теди,

кед себе намалюєм червени ґамби

и кед ми ше прикрите жаданє заблїшнє у очох.

ДЗЕ ПРАВДА      

Сцигла сом

и чекам свой шoр.

Свидома стоїм ту пред вами.

Зогинам главу

прето же знам же мойо гришки

вельки, блудни, а преполни пихи.

Шицко сом робела зоз дзеку и здумано.

Нїхто ме нє нагварял на крочаї

хтори сом нє жадала.

Цалком правдиво випатрали

поступки мойо,

думаня мойо,

слово мойо.

Оправданє сом нашла вше и за шицко.

Кед требало,

перша сом осудзела,

перша поплювала и дала свой суд.

З циґанством сом ше порядно служела.

Дзекеди сом аж з ошмихом на твари

до очох цудзих патрела и спреведала.

Ишла сом далєко.

Бавела сом ше,

и виглєдовала кельо ме други пуща ґу себе.

Найволєла сом випробовйовац схопносци моєй нєвиносци.

А тераз стоїм ту пред вами.

Поцихи вигварям гришки,

гласно модлїм же бисце ми пребачели

и чекам кару свою.

Твой глас вредзи вецей як шицки нашо.

НЄМОЖЛЇВА, А БЛЇЗКА ХВИЛЬКА

Чувствуєм попатрунок твой.

Цихо ши, алє заш рухи и нємир твой

шептаю ми нєможлїве.

Прикрити думки

виплївали на поверхносц

и лєм вони паную над нами.

Благи ошмих и стриманосц

помали одходза.

Поставаме блїзки

и нєт вецей препреченя,

нєт вецей страценей хвильки…

Хаснуєме шицко цо нам понукнуте,

пробуєме ше засициц єдно другого,

а знова, нє поспишує ше нам.

Час капе, нєстава,

реалносц забува на нас…

А ми ше трациме у капкох дижджу

и малим, цеплим, задуманим простору.

СКРИТИ БЛУКАНЯ

Скрити, нємирни од больох

ми ше валяме у словох

хтори зме сами виповедли.

А заш, таки млади, спокусом ше придали.

Мили ошмих, поцилунок,

поволанка, попатрунок…

Одводза ме там далєко.

Я идзем. Бежим так шлєпо.

И шнїєм габи любови, занєшеносц.

Страсци нови виполнюю душу мою,

а скриваюци зoгинам главу свою.

Нашу судьбу будую други,

тоти цо животни круги твардо у рукох тримаю.

И вельо, вельо того знаю.

ЗАГАШИМ ШЕ И Я

Єден за другим,

рука руку нє сцигує.

Осушене гарло,

ринґишпил у глави

и хмара шивого диму коло мнє.

Замолгавена простория

остава зоз вше менєй

швижим воздухом.

Преполнєта пирньовка

и циґарчки сами вискакую з нєй,

як проблеми хтори ше громадза.

Док ше ґар

лукаво и швидко розтреса,

я страцена у своїм швеце.

Лєм кеди-нєкеди,

дотхнє ме розбовчена жирячка

зоз циґара хтори ше гаши.

Запече ме и розбудзим ше.

А як по розказу,

берем и палїм други.

После одредзеного числа загашених циґарох,

поставам свидома ирониї…

Гей, я горим.

Так исто як и тот опиваюци циґар.

Вон огранїчени зоз минутами,

а я зоз роками.

Патрим на новонастату ситуацию.

Гистерично скакам и ставам од стола,

отверам облак и луфтирам.

Швижи воздух ме облїва.

Думки поцискуєм

и починам ше сама зоз собу

нарату шмеяц.

Циґар загашим я.

А мнє…?

0
Kalendar novosti
децембар 2024.
П У С Ч П С Н
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  
Najnovije
30 новембра, 2023
30 новембра, 2023
30 новембра, 2023
30 новембра, 2023
29 новембра, 2023
Posetite