Янко Рамач народзени у Руским Керестуре 22. марца 1955. року. Ту закончел основну школу и ґимназию 1975. року. Закончел и штири класи класичней ґимназиї у Риме. На Филозофским факултету у Новим Садзе 1980. року закончел студиї историї. Маґистровал на Филозофским факултету у Беоґрадзе (1990), а докторску дисертацию з обласци историї Руснацох одбранєл у Ужгородзе (1995).
Робел у Войводянским музею як кустос за историю Войводини у ХVІІІ вику (1980–1984), а од 1984. року на Филозофским факултету у Новим Садзе, на Оддзелєню за русинистику, од 2007. року у званю рядового професора, од 2015. року як шеф Оддзелєня за русинистику.
Обявел 6 окремни виданя з обласци историї Руснацох и Українцох и вецей як сто науково роботи у наукових часописох и зборнїкох. Участвовал на велїх наукових конференцийох у жеми и иножемстве: у Новим Садзе, Беоґрадзе, Нишу, Бекешчаби, Дебрецину, Кечкемету, Нїредьгази, Пряшове, Свиднїку, Ужгородзе, Львове, Познаню, Слупску, Брну. Од 2002. року тримал преподаваня з Историї України и Историї українскей култури на Катедри за українистику на Филолоґийним факултету у Беоґрадзе.
Обласци наукового интересованя: история Руснацох у Южней Угорскей/Югославиї/Сербиї, история Русинох/Українцох у Угорскей и Габзбурґскей монархиї, история українского народу, фолклор и културна история Руснацох и Українцох. Науково роботи писал на руским, сербским и українским язику, а публиковал и на анґлийским и словацким язику. Вєдно з библичаром др Тадейом Войновичом и братом Михалом Рамачом преложел Нови Завит на руски язик зоз старогреческого язика и закончел преклад Старого завиту тиж зоз старогреческого на руски язик. За тото подняце папа Франциск одликовал го з Орденом Витяза святого папи Силвестра.
Траґично настрадал у транспортним нєщесцу 27. авґуста 2022. року.