Писатель, редактор
Народзел ше у Дюрдьове 5. авґуста 1910 року, у худобней селянско-роботнїцкей фамилиї. Було их дзевецеро дзеци. Власни є брат познатого руского линґвиста и писателя Миколи М. Кочиша. Основну школу закончел у Дюрдьове. До Нового Саду ше преселєл 1935. року, а 1936. року одходзи до монашескей школи у Високих Дечанох, алє пошвидко похопел же тота школа нє за ньго, та ше пешо врацел до Нового Саду и робел як наднїчар, а потим як роботнїк у подприємстве за виробок амбалажи. Уж 1937. року є меновани за редактора новинох „Русска заря“, котри видавал Културно-национални союз югославянских Русинох у Новим Садзе. У друкарнї „Ивкович“ робел як коректор алє є одпущени, бо нє знал мадярски. Преселєл ше до Коцура и робел як землєдїлец од 1941. по авґуст 1944. року. Теди го окупаторски власци гарештую и одводза на примушуюцу роботу до лаґру у Нємецкей. У лаґру роби вєдно з Янком Хромишом (Бачи Горки) на орґанизованю одпору.
После нємецкей капитулациї враца ше з лаґру и находзи ше на рижних политичних функцийох и службує у вецей подприємствох и установох як службенїк у рахунководстве аж по 1970. рок, кед одходзи до заслуженей пензиї. У Сримских Карловцох препровадзує остатнї роки свойого живота (23. януар 1984). Поховани є у Новим Садзе.
У рускей литератури ше зявел 1929. року, у „Руских новинох“ (37(245) од 18. октобра 1929. р, б. 2-3) зоз приповедку Остал гладни, обявену як фельтон. Медзитим, кед основани Културно-просвитни союз югославянских Русинох (КПСЮР), котри познєйше пременєл назву на Културно-национални союз югославянских Русинох (КНСЮР), вон ше опредзелєл до його членства и уж у першим року виходзеня новинох „Заря“ число 2. од 29. априла 1934. року, б. 4,зявює ше з есейом „Лєносц (инерция) чловека як видни процивнїк напредку“.Од того часу постава стаємни сотруднїк тих новинох дзе 1934. року обявел и свою першу писню „ Писня косача“.
Од 1952. року постава стаємни сотруднїк часопису „Шветлосц “ и Руских народних календарох. Обявел 6 кнїжки прози,а єдна му обявена постхумно. Заступени є и у зборнїкох и антолоґийних виданьох на руским язику и у прекладу на сербски, українски, словацки, мадярски и румунски язик.
У публикацийох на руским литературним язику после 1952. року обявел понад 100 прозни литературни роботи и постал єден з найплоднєйших руских писательох свойного часу.
ЛИТЕРАТУРА:
- Др Юлиян Тамаш: История рускей литератури, Завод за учебнїки и наставни средства, Београд, 1997, б.125-130. и 564-567.
- Штефан Гудак: Проза Евґения М. Кочиша, „Шветлосц„ 1/1969, б. 27-29.
- Ю. Тамаш: Литературна творчосц Евґения М. Кочиша, „Шветлосц“ ч. 2/1979, б. 121-146.