Любка Сеґеди Фалц народзена у Петровцох 10. априла 1932. року, дзе закончела штири класи основней школи, а дальши штири класи нїзшей ґимназиї закончела у Вуковаре. Школованє предлужела у учительскей школи у Осиєку. Уж на 18 роки, як учителька почала робиц на Овчари од 1951. по 1954. рок. Писац почала ище у стреднєй школи, и писала цали час учительованя од першого роботного места, док робела у Миклошевцох, од 1955. по 1958. рок, Маринцох 1958. по 1960. рок, Ґрабове 1960. по 1963. рок, Сивцу од 1963. по 1965. рок и у Дреновцох, дзе ше найдлужей затримала, од 1965. по 1988. рок кед пошла до пензиї.
Поезию обявйовала у рускей периодики, од першей писнї у Шветлосци 1954. року Квитки у полю, та и у Новей думки, Календаре, а заступена є и у Антолоґиї поезиї 1963. року, в ибору за Стражилово Булке са усана и Антолоґиї поезиї Дюри Папгаргая зоз 1977. року. Шицкого обявела понад 250 поетски наслови зоз хторих, векшина, вошли до даєдней зоз єй трох обявених кнїжкох. Перша єй кнїжка обявена 1975. року под насловом „Подоба з далєка”, друга кнїжка єй вишла 1999. року под назву „Класки”, а трецу под назву „Шерцо на червеним партку” порихтала, алє нє дочекала.
Фалцова писала и обявйовала и на горватским язику.
Любка Фалцова була вельки почитователь рускей шпиванки и култури, була єден зоз сновательох Дружтва Руснак, його перши, а потим почесни предсидатель, а и перши член Ради Шветового конґресу Русинох/Руснацох/Лемкох з Републики Горватскей.
Добитнїк є Награди Александер Духнович за руску/русинску литературу хтора єй додзелєна на Штвартим биєналу русинскей/лемковскей култури за кнїжку Класки.
Фалцова умарла 10. априла 2018. року.