Наташа Еделински Миколка, дзивоцке Регак, народзена 27. юлия 1985. року. Основну школу и Ґимназию закончела у Руским Керестуре, потим студиї на Факултету Политичних Наукох у Беоґрадзе, як дипломовани политиколоґ за медзинародни питаня. 2010. року ше одала за Владимира Еделинския Миколку, хтори ше истого року пошвецел за паноца. У септембру 2011. року супруг єй достал службу на парохиї у Беркасове, дзе и нєшка жию. 2018. року достали дзивче, Диону.

Поезию почала писац у основней школи и од теди участвовала на велїх поетских вечарох и стретнуцох. Як штредньошколка участвовала на вецей литературних конкурсох. Найзначнєйши тоти дзе була вибрана спомедзи вельо конкурентох зоз цалей Сербиї же би була учашнїк на Шестей Поетскей Школи у Беоґрадзе школского 2002/03. року. 2003/04. року конкуровала зоз збирку гаику поезиї на наградни конкурс Десанка Максимович у Валєве, зоз хтору була вибрана до найузшого кругу конкурентох.

Свойо писнї як школярка обявйовала у школских новинох, у часопису МАК и у Литературним слове, а гаику поезия єй обявена по руски и по анґлийски и у интернет виданю Америцкого часопису Руснн. Поезия єй заступена и у збирки младих поетесох 9 риби и антолоґиї поезиї младих Дзеци з урбаного гумна. Видата єй самостойну збирка поезиї  Ошмихи/Осмеси,  хтора вишла двоязично, по руски и по сербски.

Активна є у Руским културним живоце од малючка. У Руским Керестуре танцовала у фолклору, шпивала у хору и у шпивацкей ґрупи, була активна у театре, участвовала у орґанизациї наших фестивалох и манифестацийох. Свою учасц у културним живоце Руснацох предлужує и як панїматка у Сриме, у КПД Иван Котляревски у Бикич Долу, дзе шпивала зоз Бикичанками и у КПД Дюра Киш у Шиду, дзе була активна у фолклору и у младшей шпивацкей ґрупи, хтору и водзи од другей половки 2012. року по нєшка, а тиж робела и зоз дзецинску драмску секцию.

 

Поезия

Зоз циклуса Єшень:

 3.

Прервал цихосц сна;

Розбавени звук витра –

– Танєц у фарбох.

9.

У барки мрежа

зоз конарох; Лапела

себе сухи лїст.

10.

Роздражє змислу;

Одпирхла глєдаюци

Яр – Ластовичка.

12.

Виражуюци

боль – одпаднул сам; Жовти

Черешньов лїсток.

13.

Поверх конарох

цихосц; Шпив птицох заглух

у смутку нєба.

16.

Зоз слизох цмоти

сто швети горезначки

скапу у бари.

17.

Ранши пах дижджу;

Одламани конари –

Непреспана ноц.

19.

Заспани циклус

живота; Яр зобудзи

якиш нови швет.