Симеон, Сима, Рамач ше народзел 8. новембра 1937. року у Дюрдьове, дзе закончел основну школу, а после стреднєй ше уписал на малярство на Академиї у Заґребе. После першого року Симеон преходзи на Економски факултет до Беоґраду, дзе дипломовал 1961. року, и такой почал робиц як шеф рахунководства у Тузли, одкаль прешол до Кули, а 1965. року до Руского Керестура за директора тедишнєй Земледїлскей задруґи „Перши май”.
Указал ше як винїмково способни привреднїк хтори, зєдинююци даскельо менши валалски привредни субєкти, створел реґионално визначни Польопривредно-поживови комбинат „Перши май” 1970. року. Од 1971. року по 1974. рок Рамач помоцнїк директора Польопривредно-поживового комбинату Кула и Индустрийно-польопривредного комбинату Вербас. Од 1974. по 1978. рок бул член Вивершней ради Войводини и покраїнски секретар за тарґовину и цени. Року 1978. по 1982. рок Рамач член Ради републикох и покраїнох у Союзней скупштини и член югославянскей делеґациї на зашеданю Ґенералней скупштини Зєдинєних нацийох у Нюйорку.
Симеон Рамач у чежких економских рокох од 1982. по 1985. бул секретар Самоуправней интересней заєднїци за економски одношеня зоз иножемством САПВ. Од 1985. року знова одходзи за директора Комбината „Перши май” до Руского Керестура, роби на його кадровим консолидованю, будує залївну систему за 360 гектари жеми и о два роки одходзи до Металки, до Словениї на два роки, же би ше пред пензионованє врацел до Руского Керестура. Його успихи у обласцох у хторих робел и окреме у Руским Керестуре ше и нєшка памета.
Сима Рамач у младосци и после напущованя академиї мальовал, та и писал и обявйовал писнї, а после пензионованя мальованю ше пошвецел ище интензивнєйше, даскельораз свойо роботи викладал самостойно и колективно, свойо млюнки даровал велїм институцийом и дружтвеним и културним орґанизацийом у местох дзе жию Руснаци
Поховани є 18.юния 1985. року у своїм родзеним Дюрдьове.