Учитель, поета, активист у Руским народним просвитним дружтве
Народзел ше у Коцуре 13. авґуста 1904. року. Дзецинство препровадзел у родним месце, дзе закончел шейсц класи основней школи. До ґимназиї ходзел у Заґребе, Вараждинє и Илоку, а учительску школу закончел у Крижевцох 1921-1925. року. Як просвитни роботнїк робел у Коцуре (1926-1936 и 1938-1944) и Торжи ( нєшка Савиним Селу, 1936-1938) а перших рокох по законченю Другей шветовей войни бул поставени за просвитного референта Команди места (1944-1945) у Вербаше, после чого є премесцени до вербаскей ґимназиї, дзе викладал математику у нїзших класох. Од 1951. по 1960. рок робел у Основней школи „Светозар Маркович“ у Вербаше, после чого роби у Коцуре, але пошвидко пошол до пензиї.Єден час жил у Новим Садзе. Остаток живота препровадзел у Коцуре дзе и умар 3. октобра 1983. року и там є поховани.
Зоз литературу ше почал занїмац ище як школяр учительскей школи у Крижевцох. Перша писня „Розшейме ше, браца“ му обявена у „Руским календаре“ за 1925. рок. Уж 1929. року пририхтал до друку зборнїк писньох под насловом „Пупче“ и у нїм обявел свойо 14 писнї и 20 прешпиви зоз сербского и українского язика. Медзи нїма и писнї Йована Йовановича Змая и Десанки Максимович.
Обявел и драму за дзеци „Мижов сон“ (1938), алє остал преважно поета. И то – народни поета, як го наволал професор Гавриїл Г. Надь. Бул єден з найвреднєйших активистох Руского народного просвитного дружтва на будзеню националней свидомосци Руснацох скоро од початку його иснованя та по 1941. рок, кед воно престало з роботу.
Кулминацию у своєй поетскей творчосци дожил аж после Другей шветовей войни, Заступени є у шицких наших антолоґийох поезиї, а обявени му и окремни збирки: „ Желєни лїсточка“, писнї за дзеци, 1964, „Клаше сущаце“ 1970, „Заренка щирого серденка“, писнї и сценска сличка за дзеци, 1995.
Ношитель є Октоберскей награди Општини Вербас котру 1967. року достал за длугорочну плодну роботу на полю дзецинскей поезиї.
Литература
- Янко Рац, Янко Фейса (1904-1983), Народни календар 1984, „Руске слово“, Н. Сад, б.98-100.
- Гавриял Надь, : О Янкови Фейсови, Народни календар 1962, „Руске слово“, Р. Керестур, б. 124-128.
- Янко Рац, Припознаня Янкови Фейсови и Михалови Ковачови, „Шветлосц“ ч. 1/1967, б 72-73, „Руске слово“ Р. Керестур.
- Янко Рац, 45 роки творчосци Янка Фейси – НАРОДНИ ПОЕТА; „Шветлосц“ ч. 4/1967, б. 304-305, „Руске слово“, Р. Керестур.
- Др Юлиян Тамаш: История рускей литератури; Завод за уџбенике и наставна средства, Београд, 1997, б. 627-629.