Др Борислав Сакач народзени 1932. року у Туриї, дзе му родичи ‒ мац София и оцец Александар ‒ були лїкаре. До основней школи ходзел у родним месце и Дюрдьове, а у Заґребе закончел ґимназию и Медицински факултет. По оконченим лїкарским стажу робел як лїкар пейц роки у Дюрдьове. До Нового Саду прешол 1964. року за лїкара у амбуланти Електровойводини у составе Дома здравя.
Специялистични испит з медицини роботи положел 1969. року. У Беоґрадзе одбранєл маґистерску роботу под назву Анлиза гиґиєнских условийох на роботи и трауматизма у будовательней индустриї у Новим Садзе. Званє примариюса здобул 1981. року. Началнїк, а потим и директор Служби медицини роботи Дому здравя бул 1974-1993, а по пензию 1997 – началнїк обєкту у Змай Огнєна Вука и шеф Транспортного диспанзеру.
Закладал ше за концепт фаховних диспанзерох медицини роботи. Бул активни у фаховних орґанизацийох: виберани за предсидателя Секциї медицини роботи ДЛВ-СЛД у двох мандатох, тиж окончовал длужносц секретара Предсидательства здруженьох за медицину роботи Югославиї кед його шедзиско було у Новим Садзе. Находзел ше у орґанизацийних одборох велїх симпозиюмох хтори були пошвецени медицини роботи.
Оявел 95 фахово роботи и сотрудзовал на двох наукових проєктох зоз своєй обласци.
Добитнїк є Ордену роботи зоз стриберним венцом (1988), Повелї ДЛВ-СЛД за успишну роботу у фаху и Лїкарским дружтве (1997), Стриберней значки Политики експрес Совиту за безпечносц транспорту (1985) и Златней плакети Секциї за медицину роботи ДЛВ (1986).
До пензиї пошол 1997. року, а умар у октобре 2011. року у Новим Садзе, дзе є и поховани.