Archive

Андреа ПАЛАТИНУС

Андреа ПАЛАТИНУС* АНДРЕА ПАЛАТИНУС (1983, Суботица). Закончела штирирочну приватну школу применєних уметносцох (одсек илустрациї) у Лиону (Французка), а потим на паризскей Сорбони, на одсеку подобовей уметносци студирала малярство. Занїмала ше зоз стрипом и дзецинску илустрацию. У своїм уметнїцким опусу ма широки розпон подобового виражованя; од фиґурациї по абстракцию, як и жаданє за експериментованьом зоз подобовима технїками, медзи котрима найвецей хаснує  акварел и китайски туш. Ґу розличним темом приступа на розлични способи. У новшим чаше найбаржей ю интересує женски акт, швет…

0
Вецей...

Наталия КАНЮХ

Поетеса, прекладателька, драматуршкиня, рецензентка НAТAЛИЯ КAНЮХ (дзивоцке Гербут) народзeна 1950. року у Ґосподїнцох. Основну и штрeдню школу (ґимназию) закончeла у Шидзe, а Филозофски факултeт (ґрупу: Югославянски литeратури) у Новим Садзe. У рускeй литeратури и култури є присутна од вчаснeй младосци: як рeдакторка “Литeратурного слова”, поeтeса окрeмного сeнзибилитeту, eсeїстка, критичарка, прекладателька и рeцeнзeнтка вeлїх виданьох на нашим язику. Удатно шe опробовала и як драматурґиня литeратури за дзeци: “Як принц лєцeл ґу принцeзи” и “Бушан”. Двойнїста є добитнїца рочнeй награди часопису “Швeтлосц”…

0
Вецей...

Владимир  ҐАРЯНСКИ

Поет, прозаиста, литературни критичар и педаґоґ Владимир Ґарянски   народзени  2. юлия 1959. року у Осєку (Горватска). Основну и стредню хемийно-технїчно-технолоґийну школу закончел у Вербаше. У Новим Садзе перше студирал на Польопривредним факултету, а вец на Катедри за руски язик и литературу, дзе и дипломовал 1987. року. Маґистерску роботу на тему Гранїчни ситуациї у дїлу Данила Киша одбранєл 1991. року. Од 1988. до 1992. року робел як асистент за руску литературу Филозофского факултета у Новим Садзе. Од 1992. року робел як…

0
Вецей...

др Стеван КOНСTAНTИНOВИЧ

доцент на Универзитету у Новим Саду, новинар, редaктор, есеїста Стеван Константинович народзени 1964. року у Сримкей Митровици. Жил , школовал ше и робел у Шиду, Сримкей Миторвици,  Сримских Карловцох, Кракове и у Новим Саду. Дипломовал, маґистровал и докторовал на Филозофским факултету у Новим Саду. Професийну кариєру почал як новинар НВУ „Руске слово“. Бул  новинар „Дневнику“ и ТАНЮҐ-у.Сотрудзовал  зоз НИН-ом, Ставом, Гласом младежи, Сримскима новинами, зоз польскима, америцкима и кандаскима новинами и часописами.Єден є од сновательох  часописа „Шидина“  зоз Шиду дзе…

0
Вецей...

Олґа КАРЛАВАРИС

 Новинарка, редакторка,професорка подобового виховйованя Олґа ( дзивоцке Ковач) Карлаварис народзена у Новим Саду 18. Мая 1954. року.Закончела стредню Школу за подобових технїчарох ( одсек нукашнєй архитектури и дизайну) „Боґдан Шупут“ у Новим Саду ( 1973.).Дипломовала на Академиї уметносцох у Новим Саду, одсек подобових уметносцох на ґрупи подобовей педаґоґиї ( 1979). У настави робела як професорка подобового воспитаня у Штредней школи „Боґдан Шупут „  у Новим Саду и 30 роки на РТВ Нови Сад/Войводини. Окрем у информативней проґрами на руским язику…

0
Вецей...

Микола М. ЦАП

Виглєдовач, историчар рускей литератури и култури, новинар, есеїста Микола М. Цап народзени 3. септембра 1959. року у Коцуре. Основну школу закончел у Коцуре , ґимназию у Вербаше, а Филозофски факултет, Ґрупа за югославянску и общу литературу у Новим Саду. Роби у НВУ Руске слово од 2003. року на месце одвичательного редактора часописа „Шветлосц“. Пише роботи зоз обласци историї литератури, историї култури и националней историї а занїма ше зоз библиоґрафию и новинарством. Року 2012. вибрани є за члена Ушорйовацкого одбора „Лексикон…

0
Вецей...

Михал РАМАЧ

Новинар, писатель, прекладатель, сценарист Михал Рамач народзени 1951. року у Руским Керестуре. Класичну ґимназию и лицей (Українску папску малу семинарию) закончел у Риме, дипломовал историю на Филозофским факултету у Новим Садзе. Робел як новинар у «Руским слове» (1975-1986), «Дневнику» (1986-1996) и Радио-телевизиї Войводини (2009-2016). Бул главни и одвичательни редактор новинох «Наша Борба», «Войводина» и «Данас», дописователь Радия «Шлєбодна Европа», аґенциї Укринформ и даскелїх иножемних новинох, редактор часописа «Дзвони». Обявел кнїжки писньох: «Либерато за єдно лєто» (1973), «Шитар» (1982), «Сказка о…

0
Вецей...

Еуґен III КОЧИШ

Еуґен III КОЧИШ* Дипломовани маляр–ґрафичар, писатель Еуґен  III Кочиш (1955, Коцур). Дипломовал 1981. року на Академиї применєних уметносцох у Беоґрадзе, на ґрафичним одсеку у класи професора Божидара Джмерковича. Творчи початки вязани за Зомбор. Гоч по образованю дипломовани маляр-ґрафичар, Еуґен Кочиш постава найпрепознатлївши  по своїх специфичних малюнкох моцного блїщацого колориту, нєзвичайних сценох як и нєвичерпней фантазиї часто у комбинациї зоз нєочекованима предметами. На початку творчосци, пририхтовал вистави у ґалериї „Подобова єшень” у Зомборе 80-тих и 90-тих рокох. Остала  запаметана гевта з…

0
Вецей...

проф.  др Янко РАМАЧ

Универзитетски професор Народзени є у Руским Керестуре 1955. року. Ту закончел основну школу и ґимназию. Закончел и штири класи класичней ґимназиї у Риме. На Филозофским факултету у Новим Садзе 1980. року закончел студиї  историї, маґистровал у Беоґраду 1990. року а докторске званє зоз историйних наукох  здобул у Ужгородзе 1995. На тему  Історія русинів Південної Угорщини (1745-1918). Вибрани є до званя урядового професора на Филозфским факултету у Новим Саду  2006. року Обявел 5 кнїжки з обласци историї Руснацох и вецей як…

0
Вецей...

Александар М. ЛУКИЧ

Александар М. ЛУКИЧ* Уметнїк у технїки витражу и фузионового скла Александар М. Лукич (1964, Сримска Митровица), член Здруженя подобових уметнїкох применєних уметносцох и дизайнерох Войводини (УПИДИВ) од 2008. року. Занїма ше зоз уметнїцку и применєну роботу зоз фузионованим склом и у технїки витражу. Попри петнац самостойних, медзи котрима и гевта у „Смитсониан асоцияциї” у Вашинґтону, ЗАД, 2016. року, участвовал и на вецей колективних виставох. Його роботи ґалерийного формату находза ше у велїх приватних збиркох, як у жеми так и у…

0
Вецей...
Календар висткох
фебруар 2018
M T W T F S S
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728  
Найновше
новембер 30, 2023
новембер 30, 2023
новембер 30, 2023
новембер 30, 2023
новембер 29, 2023
Нащивце