Дюра Латяк*

 БАКОВ, ЯКИМ (ЯША)

Познати спортист на державним уровню, спортски тренер, професор сербского и французкого язика, полиґлота, поет и прекладатель, преподавач у першей рускей ґимназиї у Р. Керестуре, член першого Редакцийного колеґиюма „Руского слова“ (1945). 

Народзел ше 9. децембра 1906. року у Дюрдьове у селянскей фамилиї, як єдинєц. Оцец му Янко (Иоан, Иван, та Яша хасновал оцов инициял букву И у своїм презвиску (АИБ– Аким Иванович Баков), а мац Гелена (дзивоцке презвиско Мудри) Оцец му 1914. року погинул у Першей шветовей войни, та ше Яша спатрал на свойого дїда, котри бул и дзияк у церкви.

Основну школу закончел у Дюрдьове, а до ґимназиї почал ходзиц у Зренянине (теди Вельки Бечкерек), а предлужел у Новим Садзе, дзе як одлични школяр бул ошлєбодзени од покладаня велькей матури. Вец го мац и дїдо нагварели най ше упише на богословски студиї у Риме. Алє, його теолоґийни науки нє прицаговали та их пошвидко зохабел и уписал ше на Филозофски факултет у Беоґрадзе, ґрупа югославянска литература, сербскогорватски и французки язик. Дипломовал 1934. року (бо, як сам о себе написал „студирал вше горше и дипломовал лєдво после даяких седем рокох“). Такой истого року почал службовац як суплент у Славонскей Пожеґи, вец 1935. року у Копривници, а од єшенї 1936. року як професор у Реалней ґимназиї у Сомборе. Ту го застала Друга шветова война. По законченю школского 1942/43. року  бул мобилизовани до „мункашох“, алє го пошвидко власци премесцели до Нового Саду на длужносц професора у Сербскей ґимназиї. Ту дочекал законченє войни. У половки фебруара 1945. року розпоредзени є до Руского Керестура за професора у новооснованей ґимназиї зоз руским наставним язиком. Ту вон, попри своєй основней длужносци еден час окончовал и длужносц воспитача у интернату, а предлужел и свою мобилизаторско-атлетичарску активносц.

Од половки ма 1945. року постал член Редакцийней колеґиї будуцих новинох „Руске слово“, а 21. октобра истого року, на Сновательней схадзки Рускей матки у Руским Керестуре вибрани є и за заменїка єй секретара. Теди и почина його обачлївше анґажованє на културним планє, котре остало зазначене на бокох „Руского слова“. Иницировал реформу и писма у нашим литературним язику, алє му ше нє удала. Обявел у Народним календаре даскельо писнї зоз змистом котри обрабя период войни и обнову зруйнованого отечества. Прекладал басни зоз росийского язика, а писал и прозни твори. Окремну форму литературно-публицистичного вислову представяю Баковово „Писма мацери“, започати у „Руским слове“ 7. септембра 1945, а закончени 7. юния 1946. року.

Баковови Керестур бул „цесни“ за витворенє його спортских амбицийох, та ше 1949. року врацел до Нового Саду, дзе почал робиц як атлетски тренер. Оталь преходзи до Сараєва, вец до Панчева, та до Беоґраду. Свою тренерску кариєру закончел у Новим Садзе и 1971. року пошол до заслуженей пензиї.. Под час тренерскей служби о своїм трошку видал 20 кнїжки спортского змисту.Умар у Новим Садзе 21. а поховани є 23. октиобра 1974. року на Новим теметове.

Як памятка на його службованє у керестурскей ґимназиї, дзе виховал цалу плеяду „палїцарох“ (скок з палїцу), з котрих даєдни постали и державни рекордере, уж вецей роки ше у руских валалох отримую Спортски бависка котри ноша мено Яши Бакова.

ЛИТЕРАТУРА: 

  1. Интеґрални текст под биоґрафску єдинку Яким Яша Баков
  2. Яша Баков: Вибрани твори; „Руске слово“, Нови Сад, 1983.
  3. Атлетска леґенда Яша Баков (1906-2006), 100 роки од народзеня, зборнїк роботох з науково-фахового сходу, видавателє: Орґанизацийни одбор и НВУ „Руске слово“ Нови Сад.
    • Дюра Латяк, писатель, публициста
Календар висткох
май 2024
M T W T F S S
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Найновше
новембер 30, 2023
новембер 30, 2023
новембер 30, 2023
новембер 30, 2023
новембер 29, 2023
Нащивце