НАР ШЕ ЗАКЛАДА ЗА ЗАЩИТУ ПРАВОХ И ИНТЕРЕСОХ НОВИНАРОХ

НАР ДОБРОДЗЕЧНЕ, НЄВЛАДОВО И НЄПРОФИТНЕ ЗДРУЖЕНЄ

ЄДНА О ОСНОВНИХ НАПРЯМКОХ РОБОТИ НАР-у ТО УНАПРЕДЗЕНЄ СОТРУДНЇЦТВА ЗОЗ ШИЦКИМА МЕДИЯМИ НА РУСКИМ ЯЗИКУ
ЧЛЕНСТВО

ОДЛУЧОВАНЄ

Одлучує ше нєпоштредно

РОВНОПРАВНОСЦ

Шицки члени ровноправно участвую у витворйованю цильох

ДОБРОДЗЕЧНЕ

Членство у НАР-у добродзечне и здобува ше з подписованьом приступнїци

Дюра Латяк*  КОСТЕЛЬНИК, о. др ГАВРИЇЛ  Основоположнїк уметнїцкей литератури и литературного язика Руснацох у Бачкей, Сриме и Славониї, наш найугляднєйши интелектуалєц у першей половки 20. вику.  Народзел ше у Руским Керестуре 15. юния 1886. року, у стреднє маєтней парастскей фамилиї, дзе их було шесцеро дзеци (у атентату є заштрелєни у Львове 20. септембра 1948. року).. Шейсц класи основней школи закончує у Керестуре, а вец два класи ґимназиї у Винковцох. Други два класи закончує у Заґребе. На Теолоґийни факултет у Заґребе…

Вецей...

Стеван БОДНАРОВ

Визначни югославянски ваяр и маляр Стеван Боднаров єден з найплоднєйших ваярох и малярох югославянского културного простору ХХ вику. Його уметнїцки анґажман тирвал вецей як седем децениї у историйним контексту дзе ше меняли держави и иделоґийни платформи.Стеван Боднаров народзени  12. авґуста 1905. року у Ґосподнїнцох, општина Жабель, у худобней вельочисленей фамелиї.Родичи го послали на виучованє шлореского ремесла дзе вон швидко указує окемну схопносц у формованю метала.Його талант обачує круг  интелектуалцох на вистави новосадских ґимназиялцох 1923. року и потримую го  же би…

Вецей...

Володимир ГНАТЮК

Українски етнолоґ, записовач усного народного скарбу, публицист, язикознавец и културни дїяч Народзел ше 9. мая 1871. року у галицким валалє Велеснїв (Україна), у худобней селянскей фамилиї.Умар у Львове 6. октобра 1926. и там є поховани. Перши два класи основней школи закончел у валалу Плужники  а трецу и штварту класу закончел у срезким месце Бучачу. Ту започал ходзиц и до ґимназиї, алє ю закончел у Станиславове (нєшка Ивано-Франкивск), а студиї на Универзитету у Львове. Ище як студент другого року почал ше…

Вецей...

Павле ЖИЛНИК

Архитекта перши добитнїк Табаковичовей награди за архитектуру Павле Жилник народзени 6. юния 1920. року у Новим Садзе дзе достава основне и штреднє образованє.Студиї архитектури почал у Беоґраду, а на початку  Другей шветовей войни преходзи до Будапешту дзе после штири  роки студийох абсолвує на Архитектонским одсеку Технїчкоґо Универзитету. Дипломовал 1949. у Беоґраду.У своїм фаху почал робиц ище 1946. року  у Оддзелєню  за будинки АП Войводина.Концом 1977. Вибрани є за доцента Академиї уметносцох у Новим Садзе дзе робел  у свойстве позарядового професора…

Вецей...

Петро РИЗНИЧ ДЯДЯ

Найпознатши театрални дїяч при Руснацох у Бачкей и наставнїк у першей рускей ґимназиї у Руским Керестуре Народзел ше 28. априла 1890. року у билоруским месце Браслав, дзе його оцец бул  економ на єдним спахийским маєтку. Основну школу и ґимназию закончел у українским варощику Бучач. По законченю ґимназиї Ризнич ше уписал на Медицински факултет у Львове, дзе закончел осем семестри.  Под час студийох у Львове Ризнич закончує шейсцмешачни курс уметнїцкей школи 1913. Добре упознал живот и дїло Константина Станиславского, чию уметнїцку …

Вецей...

Петро КУЗМЯК

 Перши школовани дзияко-учитель у Руским Керестуре, чийо школяре постали ношителє националного препороду Руснацох на южнославянских просторох Народзел ше у валалє Фолварк (нєшка Страняни, Словацка) 1816. року. Оцец му бул приучени дзияк, а у тим му помагал и син Петро, котри основну школу закончел у родним Фолварку. Школованє предлужел у Ужгородзе, дзе здобул званє дзиякоучителя и писара. Попри педаґоґийних предметох вон нащивйовал и годзини хорского шпиваня. Першу службу достал у месце Шамброн.Зоз фамелию ше 1854.  року приселєл до Керестура и ту…

Вецей...

o. Онуфрий ТИМКО

Познати историчар, етномузиколоґ, мелоґраф, композитор и хорски дириґент. Народзел ше 5. октобра 1908. року у Коцуре. Основну школу закончел у своїм валалє, до ґимназиї почал ходзиц у Вербаше, а закончел ю у Травнику. Богословию започал студирац на Теолоґийним факултету у Заґребе, и закончел ю у Львове (Україна).Службовал  у Руским Керестуре, Лишнї (Босна), и Баня Луки, а 1. децембра 1945. року є премесцени до Коцура. Парох у Старим Вербаше постал 18. фебруара 1950. и там службовал по 12. април 1971. року,…

Вецей...

Михайло ВРАБЕЛЬ

Учитель и културни дїяч медзи бачванскима Русинами Народзел ше у валалє Вирава (срез Гумене, Словацка) 20. (або 21) новембра 1866. Року. Умар у Будапешту 4. януара 1923. року и там є поховани. Дияко-учительску школу закончел у Ужгородзе 1887. року, а перше место службованя му було Чемерно у восточней Словацкей. Там ше затримал лєм єден рок. Од єшенї 1889. року вон уж учителює у Руским Керестуре. Ту пошвидко приходзи до зраженя зоз своїма колеґами и крижевски владика Юлий Дрогобецки го премесцує…

Вецей...

проф. др Мирослав ПЛАНЧАК

Порядни професор на Факултету технїчних наукох Универзитета у Новим Садзе Народзени є у Кули 24.11 1945 .Дзецинство препровадзел у Дюрдьове.Ту закончел основну школу. Ґимназию у Новим Садзе  уписує 1960. после ґимназиї Машински факултет у Новим Садзе.Закончує го 1969. дзе маґиструє, дохторира и роби. Єден час жил и робел у Нємецкей у єдней познатей проєктней фирми ( 1970-1974).Професийни живот на Факултету технїчних наукох у Новим Садзе предлужел 1975. Порядни професор на тим факултету постал 1995. а як професор по поволанки (invited…

Вецей...

о. Михайло МУДРИ

Длугорочни парох керестурски, перши предсидатель Руского народного просвитного дружтва (РНПД) Народзел ше 30. децембра 1874. року у Руским Керестуре. Основну школу закончел у Руским Керестуре. Оцец Янко, а мац Мария  (народзена Роман). Основну школу закончел у своїм валалє при славному учительови Петрови Кузмякови. Першу класу ґимназиї, закончел вєдно зоз владиком Дионизийом Нярадийом  у Винковцох, а познєйши класи у Заґребе як питомец нашей семинариї. Богословию закончел у Заґребе. За сващенїка є, як нєоженєти, пошвецени у Дюрдьове 21. октобра 1900. року. Пошвецел…

Вецей...
Календар висткох
септембер 2019
M T W T F S S
« Dec    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  
Найновше
децембер 21, 2018
децембер 21, 2018
децембер 21, 2018
децембер 21, 2018
Нащивце