NAR - admin

Еуґен III КОЧИШ

Еуґен III КОЧИШ* Дипломовани маляр–ґрафичар, писатель Еуґен  III Кочиш (1955, Коцур). Дипломовал 1981. року на Академиї применєних уметносцох у Беоґрадзе, на ґрафичним одсеку у класи професора Божидара Джмерковича. Творчи початки вязани за Зомбор. Гоч по образованю дипломовани маляр-ґрафичар, Еуґен Кочиш постава найпрепознатлївши  по своїх специфичних малюнкох моцного блїщацого колориту, нєзвичайних сценох як и нєвичерпней фантазиї часто у комбинациї зоз нєочекованима предметами. На початку творчосци, пририхтовал вистави у ґалериї „Подобова єшень” у Зомборе 80-тих и 90-тих рокох. Остала  запаметана гевта з…

0
Вецей...

проф.  др Янко РАМАЧ

Универзитетски професор Народзени є у Руским Керестуре 1955. року. Ту закончел основну школу и ґимназию. Закончел и штири класи класичней ґимназиї у Риме. На Филозофским факултету у Новим Садзе 1980. року закончел студиї  историї, маґистровал у Беоґраду 1990. року а докторске званє зоз историйних наукох  здобул у Ужгородзе 1995. На тему  Історія русинів Південної Угорщини (1745-1918). Вибрани є до званя урядового професора на Филозфским факултету у Новим Саду  2006. року Обявел 5 кнїжки з обласци историї Руснацох и вецей як…

0
Вецей...

Александар М. ЛУКИЧ

Александар М. ЛУКИЧ* Уметнїк у технїки витражу и фузионового скла Александар М. Лукич (1964, Сримска Митровица), член Здруженя подобових уметнїкох применєних уметносцох и дизайнерох Войводини (УПИДИВ) од 2008. року. Занїма ше зоз уметнїцку и применєну роботу зоз фузионованим склом и у технїки витражу. Попри петнац самостойних, медзи котрима и гевта у „Смитсониан асоцияциї” у Вашинґтону, ЗАД, 2016. року, участвовал и на вецей колективних виставох. Його роботи ґалерийного формату находза ше у велїх приватних збиркох, як у жеми так и у…

0
Вецей...

Ванеса ВАЛЕТ ГАРДИ

Академска малярка Ванеса Гарди одата Валет народзена 1971. року у Вербаше. У Беоґраду  закончела Школу за дизайн а маґистровала на  Висшей школи подобових уметносцох у Братислави и на Академиї подобових уметносцох у Бечу.Свойо професийни схопносци усовершовала у Салцбурґу, Паризу,  Гайду, Штутґарту.  Добитнїца є вецей медзинародних наградох а  2000. року преглашена є за младого уметнїка  у Словацкей дзе жила и творела длукши час.У новосадскей ґалериї Златне око єй вистава преглашена за найудатнєйшу у 2002.Самостойни вистави мала у Словацкей, Австриї,  Горватскей ,…

0
Вецей...

Гелена КАНЮХ

Подобова уметнїца и педаґоґиня Народзена є у Руским Керестуре 1938. року. Основну школу , шейсц класи, закончела у Руским Керестуре а малу матуру у Дяковици на Косове. Висшу педаґоґийну школу закончела у Новим Саду а робела у Руским Керестуре и Ветернику. Членїца є Дружтва подобових педаґоґох Войводини. У своєй педаґоґийней творчей роботи достала велї припознаня: Награду подобових педаґоґох Югославиї, вецей раз ю за окремни резултати у педаґоґийней роботи наградзовал Центер за подобове воспитанє дзецох и младежи Войводини, наградзена и од…

0
Вецей...

Мр Гелена МЕДЄШИ

Линґвисткиня, лекторка, прекладателька Мр Гелена Медєши (дзивоцке презвиско Папгаргаї) народзена у Руским Керестуре 1948. року, дзе ходзела до основней школи по руски. Штредню Учительску школу на сербским язику закончела у Зомборе, Филозофски факултет, Ґрупу за южнославянски язики у Новим Садзе, последипломски студиї зоз социолоґиї язика на Филолоґийним факултету у Беоґрадзе, дзе одбранєла маґистерску тезу з насловом „Руско-сербски билинґвизем и проблем интерференциї“. Коавтор є Сербско-руского словнїка  I и II том  (главни редактор Ю. Рамач, редакторе М. Фейса и Г. Медєши), ‒…

0
Вецей...

Др Владимир КОВАЧ

Дописни член Французкей польопривредней академиї, у Секциї за физико-хемийни науки Др Владимир Ковач народзени 30. мая 1936. року у Бачинцох, дзе ходзел и до основней школи, а од 1948. року жиє у Новим Садзе.  Ту закончел ґимназию (1956), дипломовал на Польопривредним факултету (1960). На Технолоґийним факултету маґистровал 1969. року, а докторску тезу одбранєл 1975. року. Робел на Институту за винїцарство и винарство у Сримских Карловцох од 1962. року, а 1971, после реорґанизациї Новосадского универзитета, прешол до Технолоґийного института, дзе постал…

0
Вецей...

Др Михайло ЛЇКАР

Др телекомуникациї, дружтвени роботнїк, спортиста Др Михайло Лїкар  народзени у Бачким Ґрадишту 1935. року. Основну школу закончел у Шайкашу, Висшу мишану ґимназию Светозар Маркович у Новим Садзе, а Електротехнїчни факултет, дзе одбранєл и маґистерску роботу а докторску дисертацию одбранєл у Новим Садзе. У Републичним секретарияту за индустрию 1967. року положел фахови испит и достал званє овласценого проєктанта. У периодзе од 1966. до 1972.  року бул началнїк Технїчней єдинки и у рамикох тей функциї водзел цалу орґанизацию автоматизациї телефонскей мрежней ґрупи…

0
Вецей...

Надя ВОЛЧКО

Подобова уметнїца, фах таписерия Надя Волчко народзена у Беркасове 1934. року. Дипломовала на Академиї применєних уметносцох у Беоґрадзе. Специялизовала таписерию. Робела як дизайнер текстилу у вельких индустрийних комбинатох у Ґнїлану, Дервенти, Шиду, Ґрделици. Як професорка подобового воспитаня робела у Ґимназиї у Шиду. Була член Здруженя подобових уметнїкох Сербиї. На студийних виглєдованьох була у Паризу, Лозани, Цириху, Женеви, Заґребе, Новим Саду. Самостойни и заєднїцки вистави мала у Беоґраду, Сараєву, Осєку, Цириху, Женеви, Паризу, Зекинґену, Минхену, Лозани, Руским Керестуре. Єй мено ше…

0
Вецей...

Дюра Латяк*  КОСТЕЛЬНИК, о. др ГАВРИЇЛ  Основоположнїк уметнїцкей литератури и литературного язика Руснацох у Бачкей, Сриме и Славониї, наш найугляднєйши интелектуалєц у першей половки 20. вику.  Народзел ше у Руским Керестуре 15. юния 1886. року, у стреднє маєтней парастскей фамилиї, дзе их було шесцеро дзеци (у атентату є заштрелєни у Львове 20. септембра 1948. року).. Шейсц класи основней школи закончує у Керестуре, а вец два класи ґимназиї у Винковцох. Други два класи закончує у Заґребе. На Теолоґийни факултет у Заґребе…

0
Вецей...
Календар висткох
новембер 2024
M T W T F S S
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  
Найновше
новембер 30, 2023
новембер 30, 2023
новембер 30, 2023
новембер 30, 2023
новембер 29, 2023
Нащивце