NAR - admin

Универзитетски професор Народзени є у Руским Керестуре 1955. року. Ту закончел основну школу и ґимназию. Закончел и штири класи класичней ґимназиї у Риме. На Филозофским факултету у Новим Садзе 1980. року закончел студиї  историї, маґистровал у Беоґраду 1990. року а докторске званє зоз историйних наукох  здобул у Ужгородзе 1995. На тему  Історія русинів Південної Угорщини (1745-1918). Вибрани є до званя урядового професора на Филозфским факултету у Новим Саду  2006. року Обявел 5 кнїжки з обласци историї Руснацох и вецей як…

Александар М. ЛУКИЧ* Уметнїк у технїки витражу и фузионового скла Александар М. Лукич (1964, Сримска Митровица), член Здруженя подобових уметнїкох применєних уметносцох и дизайнерох Войводини (УПИДИВ) од 2008. року. Занїма ше зоз уметнїцку и применєну роботу зоз фузионованим склом и у технїки витражу. Попри петнац самостойних, медзи котрима и гевта у „Смитсониан асоцияциї” у Вашинґтону, ЗАД, 2016. року, участвовал и на вецей колективних виставох. Його роботи ґалерийного формату находза ше у велїх приватних збиркох, як у жеми так и у…

Академска малярка Ванеса Гарди одата Валет народзена 1971. року у Вербаше. У Беоґраду  закончела Школу за дизайн а маґистровала на  Висшей школи подобових уметносцох у Братислави и на Академиї подобових уметносцох у Бечу.Свойо професийни схопносци усовершовала у Салцбурґу, Паризу,  Гайду, Штутґарту.  Добитнїца є вецей медзинародних наградох а  2000. року преглашена є за младого уметнїка  у Словацкей дзе жила и творела длукши час.У новосадскей ґалериї Златне око єй вистава преглашена за найудатнєйшу у 2002.Самостойни вистави мала у Словацкей, Австриї,  Горватскей ,…

Подобова уметнїца и педаґоґиня Народзена є у Руским Керестуре 1938. року. Основну школу , шейсц класи, закончела у Руским Керестуре а малу матуру у Дяковици на Косове. Висшу педаґоґийну школу закончела у Новим Саду а робела у Руским Керестуре и Ветернику. Членїца є Дружтва подобових педаґоґох Войводини. У своєй педаґоґийней творчей роботи достала велї припознаня: Награду подобових педаґоґох Югославиї, вецей раз ю за окремни резултати у педаґоґийней роботи наградзовал Центер за подобове воспитанє дзецох и младежи Войводини, наградзена и од…

Линґвисткиня, лекторка, прекладателька Мр Гелена Медєши (дзивоцке презвиско Папгаргаї) народзена у Руским Керестуре 1948. року, дзе ходзела до основней школи по руски. Штредню Учительску школу на сербским язику закончела у Зомборе, Филозофски факултет, Ґрупу за южнославянски язики у Новим Садзе, последипломски студиї зоз социолоґиї язика на Филолоґийним факултету у Беоґрадзе, дзе одбранєла маґистерску тезу з насловом „Руско-сербски билинґвизем и проблем интерференциї“. Коавтор є Сербско-руского словнїка  I и II том  (главни редактор Ю. Рамач, редакторе М. Фейса и Г. Медєши), ‒…

Дописни член Французкей польопривредней академиї, у Секциї за физико-хемийни науки Др Владимир Ковач народзени 30. мая 1936. року у Бачинцох, дзе ходзел и до основней школи, а од 1948. року жиє у Новим Садзе.  Ту закончел ґимназию (1956), дипломовал на Польопривредним факултету (1960). На Технолоґийним факултету маґистровал 1969. року, а докторску тезу одбранєл 1975. року. Робел на Институту за винїцарство и винарство у Сримских Карловцох од 1962. року, а 1971, после реорґанизациї Новосадского универзитета, прешол до Технолоґийного института, дзе постал…

Др телекомуникациї, дружтвени роботнїк, спортиста Др Михайло Лїкар  народзени у Бачким Ґрадишту 1935. року. Основну школу закончел у Шайкашу, Висшу мишану ґимназию Светозар Маркович у Новим Садзе, а Електротехнїчни факултет, дзе одбранєл и маґистерску роботу а докторску дисертацию одбранєл у Новим Садзе. У Републичним секретарияту за индустрию 1967. року положел фахови испит и достал званє овласценого проєктанта. У периодзе од 1966. до 1972.  року бул началнїк Технїчней єдинки и у рамикох тей функциї водзел цалу орґанизацию автоматизациї телефонскей мрежней ґрупи…

Подобова уметнїца, фах таписерия Надя Волчко народзена у Беркасове 1934. року. Дипломовала на Академиї применєних уметносцох у Беоґрадзе. Специялизовала таписерию. Робела як дизайнер текстилу у вельких индустрийних комбинатох у Ґнїлану, Дервенти, Шиду, Ґрделици. Як професорка подобового воспитаня робела у Ґимназиї у Шиду. Була член Здруженя подобових уметнїкох Сербиї. На студийних виглєдованьох була у Паризу, Лозани, Цириху, Женеви, Заґребе, Новим Саду. Самостойни и заєднїцки вистави мала у Беоґраду, Сараєву, Осєку, Цириху, Женеви, Паризу, Зекинґену, Минхену, Лозани, Руским Керестуре. Єй мено ше…