Визначни югославянски ваяр и маляр
Стеван Боднаров єден з найплоднєйших ваярох и малярох югославянского културного простору ХХ вику. Його уметнїцки анґажман тирвал вецей як седем децениї у историйним контексту дзе ше меняли держави и иделоґийни платформи.Стеван Боднаров народзени 12. авґуста 1905. року у Ґосподнїнцох, општина Жабель, у худобней вельочисленей фамелиї.Родичи го послали на виучованє шлореского ремесла дзе вон швидко указує окемну схопносц у формованю метала.Його талант обачує круг интелектуалцох на вистави новосадских ґимназиялцох 1923. року и потримую го же би пошол до беоґрадскей Уметнїцкей школи.Там учи скулпторствоу у класи Петра Палавичиния а малярство му преподава Михаил Милованович.Перши ґрупни вистави мал 1930. року у Беоґрадзе а самостойно почина викладац 1933. у Беоґрадзе и 1934. року у Новим Садзе.У Паризу пребувал од 1934. по 1939 рок дзе тиж викладал свойо роботи. Боднаров под час свойого творчого живота витворел импозантне число скулптурох, малюнкох, бистох, памятнїкох и мемориялних комлексох.После Другей шветовей войни у котрей бул загарештовани у познатим лаґру на Банїци после чого ше приключел народноошлєбодительному руху. Боднаров як уж узрети уметнїк интензивно твори свойо скулпторски и малярски роботи дошлїдно и континуовано шлїдзаци реалистични стил. Викладал у Москви, Кракову, Варшави, сант Петербурґу.Його дїла ше чуваю у велїх музейох и ґалерийох.Автор є мемориялного памятнїка страдалим у Яїнцох, велїх бистох народних геройох котри поховани у Крипти народних геройох на Калемеґдану. Аутор є портрету и бисти Йосипа Броза Тита, Светозара Марковича Този, Иви Лоли Рибара, Ивана Молутиновича, Янка Чмелика, Жикици Йовановича Шпанца, Кости Абрашевича.Ширшей публики мало познате же Боднаров автор памятнїка Димитрию Туцовичу.Тот памятнїк 2017. року пре вибудов звучней фонтани премесцени зоз штредзиска беоґрадскей Славиї на друге место.Добитнїк є високих державних и професийних наґрадох.
Його памятнїки ище вше стоя у Србобрану, Старей Пазови, Шабцу,Билей Церкви, Новим Саду, Беоґраду. Интересантне повесц же биста Светозара Марковича од 1949. року стої спред Универзитетскей библиотеки у Беоґрадзе дїло Стевана Боднарова.Стеван Боднаров витворел вельки творчи опус алє нажаль нїґдзе нє найдзени попис його дїлох.
Умар 20. Мая 1993. року у Беоґраду дзе и є и похованни у Алеї заслужних хражданох на Новим теметове
Подобова колония у Ґосподїнцох ноши назву Стретнуце у Стевана Боднарова и у орґанизациї Друштво за руски язик, литературу и културу тирва прейґ 20 роки.
Литература
1.Дьордє Протич, Шветлосци револуциї червени ателє Стевана Боднарова, Єдинство Приштина, Ґрадина Ниш, 1979.
- Маляре револуциї моноґрафиї, Стеван Боднаров, биоґрафска и критицка студия од др Миодраґа Коларича, Спомен музей Другого зашеданя АВНОЯ у Яйцу, 1966.
3.Стеван Боднаров ретроспектива виложених сликох и скулптурох 1925-1968, Уметнїцки павильон Цвиєта Зузорич, Беоґрад 1986.
4.ґрупа ауторох Подобова творчосц Руснацох, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Клуб подобовихуметнїкох, Нови Сад 2003.
5.На интернету мено Стевана Боднарова ше спомина на вецей як 10 боки